співучасть

-і, ж.

Спільна участь із ким-небудь у якійсь справі, діяльності і т. ін. || Умисна спільна участь двох або більше осіб у вчиненні злочину.

••

Про́ста́ співу́часть — вид співучасті у злочині, при якому кожний із співучасників виконує своїми діями об'єктивну сторону здійснюваного злочину.

Складна́ співу́часть — співучасть у злочині, при якій крім виконавця, в ньому беруть участь ще й організатор, підбурювач або посібник.